1. Джерела про зовнішність та вдачу гетьмана Сагайдачного

Роздивіться картину О. Климка й дайте відповіді на запитання. 1. Як гадаєте, наскільки твір відповідає дійсності? Обґрунтуйте свою думку. 2. Як автор символічно зобразив велич гетьмана П. Сагайдачного? 3. Знайдіть у джерелах підтвердження тому образу гетьмана, який втілив художник.

Прочитайте текст джерела 1, дайте відповідь на запитання і виконайте завдання. 1. Зверніться до вже вивченого матеріалу, знайдіть підтвердження у тексті § 15 словам автора. Що, на вашу думку, спонукало автора зробити такі висновки про вдачу гетьмана? 2. Як гадаєте, риси характеру, описані очевидцем, допомагали гетьманові чи шкодили його відносинам із козаками? 3. Проаналізуйте джерело згідно з правилами роботи з історичними джерелами (с. 5).

1. «Скільки очолював Сагайдачний запорозьке військо, всюди був овіяний славою подвигів на суходолі й на морі і мав незмінне щастя. Багато разів погромив татар на степах перекопських і навів страх на Крим.

Не менше прославили його морські походи - і тут завжди мав він щастя: зруйнував кілька великих міст турецьких у Європі і Азії, попалив околиці Константинополя... Взагалі був це чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був перший, а коли доводилося відступати -останній; рука його ніколи не давала промаху, був проворний, діяльний, у таборі сторожкий, мало спав і не пиячив, на нарадах був обережний і в усяких розмовах неговіркий».

Я. Собеський. «Історія Хотинського походу 1621 р.»

2. Петро Конашевич-Сагайдачний - політик, військовий та культурний діяч

Прочитайте текст джерела 2, роздивіться картину С. Васильківського й дайте відповіді на запитання. 1. Як польський хроніст характеризує відносини гетьмана з польською владою? 2. Поміркуйте, чи об’єктивно автор джерела висвітлював події? 3. Як впливали відносини гетьмана з поляками на становище козацтва і українських земель у складі Речі Посполитої в цілому?

2. «...над запорозькими військами, які мали воювати на боці Польщі проти турків, була поставлена гетьманом людина у військовій справі досвідчена, знавець великий і добрий, Петро Конашевич-Сагайдачний, на якого багато покладалося у раді, який був не простого роду, але шляхтич з Самбора, який всі ті воєнні тяготи ніс на собі, а також і у всьому давав поради, і як він радив, на те погоджувались їх милість пани гетьмани і королевич його милість».

Й. Єрлич. «Літопис, або Хроніка різних справ і подій»

Прочитайте текст джерела 3, роздивіться гравюру й дайте відповіді на запитання. 1. Чи свідчить цей уривок про великий авторитет гетьмана у тогочасному українському суспільстві? Свої міркування підтвердьте конкретними фактами. 2. Чому, на вашу думку, гетьмана П. Сагайдачного порівнюють із відомими давньогрецькими та римськими діячами?

Передчасну смерть П. Сагайдачного сприйняли в Україні як велику втрату. Над його тілом при похованні двадцять студентів Київського братства виголосили «Вірші на жалісний погреб...», створені з приводу цієї сумної події тодішнім ректором Касіяном Саковичем на шану покійному гетьману.

3. На безсмертну заслужив славу, наш гетьмане, Ні, вона у забутті, певне, не постане!

Поки Дністер із Дніпром многорибні плинуть, Поти справи всі твої славно будуть линуть.

Не впадеш у глибину забуття безличну,

Не загинеш у літах — маєш славу вічну!

Бо як Греція звиша Нестора-героя,

Ахіллеса, Аякса*, а Гектора - Троя,

І атенці як царя хвалять Періклеса*,

Честять славного в одно ще й Темістоклеса*,

Рим сміливого свого хвалить Курціуса*

І щасливого в бою славить Помпеуса*,

Сагайдачний на Русі хай дістане славу,

В вічну пам’ять те ім’я занесуть по праву,

Щоб воєннії його подвиги всі знали,

Щоб народи те ім’я завжди шанували.

А щоб знали, що його тіло там покрито,

На надгробкові слова отакі прорито:

“Конашевич тут Петро, гетьман запорозький, свої кості положив”, згинувши геройськи За вітчизни волю. Як турки налягали,

Кілька пострілів йому навпрямки послали.

Ними зранений гетьман і життя скінчив,

Вірі, Богу й королю, війську догодив І упав - мир боронив для вітчизни свято,

За що, Творче, взич йому неба вікувати.

Благочестя віри він завжди був ревнитель,

З молодості був її вивчений блюститель.

Року тисяча шістсот двадесят второму В Братськім ліг монастирі, в Києві святому.

Кілька тисяч братчикам він офірував,

Щоб фундація наук там була, жадав».

К. Сакович. «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...». 1622 р.

Роздивіться картину й дайте відповіді на запитання. 1. Ким, на вашу думку, є люди, зображені на картині? Представників яких верств українського суспільства ви бачите? 2. Які деталі картини привертають вашу увагу? 3. Що на картині свідчить про активну діяльність гетьмана з підтримки православної церкви?

Прочитайте текст джерела 4 й дайте відповіді на запитання. 1. Що у тексті свідчить про авторитет гетьмана в середовищі козацтва та українського суспільства загалом? 2. На які деталі з життя українського суспільства Речі Посполитої і життя гетьмана авторка звернула увагу? 3. Порівняйте це джерело з джерелом 1. Знайдіть спільне та відмінне в описі зовнішності та характеру гетьмана. Чи відповідає візуальний образ гетьмана, описаний у тексті, портретові гетьмана XIX ст. (с. 156)?

4. «Мабуть, чи не ввесь Київ вийшов до Дніпра, туди, де пристало до берега козацьке військо. І берег, і гора над берегом, і всі вулиці поблизу, і навіть дахи на будинках - усе захрясло людьми. Од усякого кольору вбраннів червоніло, жовтіло, голубіло, зеленіло, мов на луці весняного часу. Назустріч славному лицарству вийшли з монастирів ченці та попівство з усіх церков з хрестами, з іконами та з корогвами, братчики з братства, спудеї (школярі) з братської школи, та цехи з своїми корогвами. По всіх церквах дзво-нено в дзвони. Загули гармати, загомоніли мушкети - то Сагайдачний із військовою старшиною вийшли на берег. Тут уже стояв чудовий білий арабський кінь у дорогому, злотом та шовком гаптованому уборі. Сагайдачний ледве торкнувся червоним сап’янцем до позолочуваного стремена і в одну мить уже сидів на коні, мов приріс до його.

Велично їхав Сагайдачний з гетьманською булавою в руці. За ним ішли хорунжі з військовими корогвами та з турецькими й татарськими бунчуками, здобутими під час походу. За ними ішли козаки курінями. Поперед кожного куріня ішов курінний отаман і несено курінну корогву. Дивна це була картина! Вона вражала навіть тих, хто багато вже дива бачив на своєму віку. Пишне турецьке вбрання на козаках, здобуте під час останнього походу: козацькі та польські кунтуші з вильотами, попідшиваними всякого коліру дорогими тканинами: ал-тембасами, златоглавами, саєтами, адамашками; чорні, сиві та білі смушеві шапки з червоними верхами; широкі штани всякого коліру; зелені, жовті, червоні чоботи - так і вбирали в себе очі; усяка зброя на козаках - мушкети, кинджали, ятагани, шаблі, - все так і горіло на сонці, аж сліпило очі. Гордо виступало козацьке військо, знати було, що люди почувають себе ні від кого на світі не залежними і вільними робити що схочуть і як схочуть».

М. Загірня. «Гетьман Петро Сагайдачний»

3. Сучасні дослідники про Петра Конашевича-Сагайдачного

Прочитайте уривок із праці сучасної дослідниці Н. Яковенко (джерело 5) і дайте відповіді на запитання. 1. На які аспекти із життя гетьмана вона звернула увагу? Як гадаєте, чому? 2. Чи відповідає її бачення і значення діяльності гетьмана тій інформації, яку про нього ви вже знаєте? 3. Чи погоджуєтеся ви з позицією дослідниці? Обґрунтуйте вашу думку.

5. «До якогось часу, завдяки гнучкій дипломатії та авторитетові Петра Сагайдачного, вдавалося зберігати бодай хиткий мир (між козаками та польською владою). Чимало сприяло цьому й те, що гетьман мав тяжку руку для надміру заповзятливих запорожців. Обминаючи гострі конфлікти у стосунках із владою, гетьман провадив компромісну політику, спрямовану на виборення легального місця в державі для “значного козацтва”, себто спадкових реєстровців. Маневру-

вання між польськими урядовцями та радикалізмом свавільних запорозьких низів виразно ілюструється угодами на Ольшаницькій 1617 р. та Раставицькій 1619 р. переговорних комісіях, де Сагайдачний нібито поступався вимогам королівських комісарів скоротити реєстр і спалити козацький флот, але невдовзі знову досягав того, що Військо Запорозьке фактично зберігало попередньо здобуті права.

Під протекцією Війська Запорозького за Сагайдачного було здійснено і такий вагомий суспільний акт, як відновлення православної церковної ієрархії. Це перетворювало козацьку спільноту на офіційного захисника руського церковного життя... Зближення Православної Церкви з Військом Запорозьким супроводжувалось низкою символічних акцій. 1620 р. гетьман Петро Сагайдачний почесним ескортом з усією старшиною зустрічав на кордонах Речі Посполитої і випроводжав за її межі єрусалимського патріарха Феофана. Напередодні Хотинської війни, коли Сагайдачний приїздив до Варшави заручитися обіцянкою короля “заспокоїти грецьку релігію”, його супроводив чернець, ігумен козацького Трахтемирівського монастиря Єзекіїл Курцевич. Врешті, сповнене символіки й саме поховання гетьмана - при Київському православному братському монастирі.

Оточення Війська Запорозького німбом героїки стало першим кроком до фундаментальних змін суспільних структур. На очах мінявся провід православної спільноти: на зміну старій княжій аристократії, що керувала Руссю від часів Київської держави, перший крок до політичного лідерства зробила козацька старшина в особі Петра Сагайдачного та його наближених. У цьому поруху молоду політичну еліту підтримала загнана в безвихідь Православна Церква. І хоча після відновлення православної ієрархії Церква, не потребуючи такого непрогно-зованого спільника, як козацтво, зайняла обережну позицію, ситуація вже вийшла з-під контролю».

Н. Яковенко. «Нарис історії середньовічної і ранньомодерної України»

Прочитайте уривок із дослідження сучасної російської вченої Т. Таїрової-Яковлевої (джерело 6) і дайте відповіді на запитання. 1. На яких особливостях політики гетьмана Сагайдачного акцентує увагу авторка? Ви вважаєте думку дослідниці вірною чи хибною? Відповідь обґрунтуйте. 2. Порівняйте бачення особливостей політики гетьмана російської дослідниці з точкою зору Н. Яко-венко. Виділіть спільне у їхньому трактуванні характеру та дій гетьмана.

6. «Слід зазначити, що він (П. Конашевич-Сагайдачний) суттєво виділявся серед решти козаків. Освічений, ймовірно, обізнаний з античними взірцями військової тактики, орієнтований на масштабні плани, а не на миттєві здобутки, він зумів зацікавити і повести за собою козаків.

Про похід на Москву.

Імовірно, що справжні мотиви Сагайдачного були значно прозаїчнішими. Він, так само, як і його козаки, вважав себе підданим польського короля (якому вони присягали). Московська держава навіть попри єдність віри була їм доволі чужою. Проте, з другого боку, гетьман побоювався надмірного посилення Речі Посполитої у разі падіння Москви. Він добре знав чванство польських панів і міг передбачити їхню реакцію на таку значну перемогу - передусім постраждали б самі козаки, точніше їхні вольності та церква. Православна Московська держава була

істотним стримувальним фактором для непомірних амбіцій католицької Польщі, хоча імовірність такого захисту з боку Москви в 1618 р. була ще дуже примарною...

...Ставлення царського двору до українських козаків загалом і до Сагайдачного зокрема після Московського походу було однозначно негативним. Ідеї захисту християн і православної єдності в той час іще зовсім не вписувались у зовнішньополітичну доктрину Московської держави. Навпаки (Московський) патріарх Фі-ларет на соборі 1620 р. встановив практику перехрещення українців, вихідців із Польщі та Литви, не вважаючи їх істинно православними.

Та, можливо, відряджаючи посольство (до Москви), Сагайдачний і не мав великих сподівань. Його влаштовувало вже те, що козацьких посланців у Москві прийняли та нагородили. Цим він підвищував власний авторитет серед козаків і, що найважливіше, давав полякам недвозначний сигнал, куди він піде, якщо репресії стануть надмірними».

Т. Таїрова-Яковлєва. «Гетьмани України. Історії про славу, трагедії та мужність»

Роздивіться зображення й дайте відповіді на запитання. 1. Як гадаєте, чому було обрано саме ці місця для встановлення пам’ятників гетьману? 2. Чому пам’ятники мають саме такий вигляд? Що вони символізують? 3. Поцікавтеся, де ще на території України встановлені пам’ятники Сагайдачному. Поміркуйте, чому саме в тих містах/селах?

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Проаналізувавши візуальні та писемні джерела про П. Конашевича-Сагай-дачного ви мали б звернути увагу, що гетьман постійно виступає з певними атрибутами: конем, луком та стрілами, шаблею. Висловіть припущення, чим керувалися автори джерел, зображаючи Сагайдачного саме таким.

2. Складіть історичний портрет гетьмана, використавши правила роботи з історичними джерелами, вміщені на с. 5, а також спогади сучасників гетьмана та сучасних дослідників.

3. Скориставшись матеріалами параграфа та додатковими джерелами, виділіть найбільші здобутки та прорахунки у діяльності гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного. Свою думку поясніть.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Власов, Панарін, Топольницька (2021)